Що таке дитяча апатія, через що вона буває і як з нею боротися
Дитина повинна постійно бути зайнята. Якщо вона нічим не зайнята або не хоче нічим займатися в даний момент, значить, вона лінується. Знайома мантра? І ще: як тільки малюк починає діяти, у дорослих тут же включається опція «боротися з дитячою лінню усіма доступними способами». Найчастіше — відчитати за негідну поведінку, придумати значний список завдань і записати в ще один (шостий за рахунком) корисний гурток, що розвиває.
Але ж сенс розвитку дитини не в тому, щоб виховувати робота, який чітко дотримується інструкцій, не схильний до слабкостей, втоми. Постійний послух, дотримання правил, придушення бажань — занадто важка ноша для будь-якого малюка і навіть для школяра. Лінь в даному випадку служить способом опору тих видів діяльності, які не викликають позитивних емоцій, щитом від перевтоми, стресу. Якщо ж ігнорувати право дітей на неробство, можна посилити проблему, спровокувати розвиток апатії.
Причини дитячої апатії: дитячі страхи і проблеми
Багато батьків роблять одну і ту ж помилку — чекають від малюків такої ж відповідальності і працьовитості, які є в них самих. Але дитина ні фізично, ні інтелектуально, ні навіть психологічно не готова відповідати дорослим вимогам. Щодня їй доводиться вирішувати нові завдання, розбиратися в тонкощах людських відносин і поведінці в соціумі, запам’ятовувати багато (дуже багато) інформації.
Що може стати причиною апатії?
- Емоційна або фізична втома.
- Труднощі в навчанні.
- Досвід невдач і пов’язана з цим невпевненість, страх помилок.
- Неорганізованість, нездатність самостійно вирішувати поставлені завдання.
- Відсутність інтересу і мотивації.
- Вузький кругозір, невміння будувати взаємини з людьми.
Будь-яка з перерахованих причин впливає на внутрішній стан учня, викликає тривогу. Дитина нічого не хоче робити, може замкнутися або, навпаки, стати примхливою.
Що робити, якщо у дитини апатія?
На жаль, якщо ігнорувати проблему, апатія у дитини може сильно змінити її характер, стати невід’ємною частиною особистості. Це загрожує низькою соціальною, пізнавальною активністю, а, відповідно, стане перешкодою для нормального розвитку інтелекту, обмежить можливості самореалізації в майбутньому. Але невиправних ситуацій теж не буває. На перших етапах навчання, в початковій школі батькам і педагогам під силу змінити ставлення учня до навчання, ставлення дитини до себе в навчальному процесі.
У цьому допоможуть прості, доступні методи навчання:
- Подбати про те, щоб дитина відпочивала і проводила час так, як їй подобається;
- заохочувати самостійність у малюка, давати більше свободи у виборі занять;
- допомогти правильно організувати розпорядок дня, в якому б розумно чергувалися інтелектуальні, фізично активні заняття, був час на відпочинок, захоплення, спілкування;
- вибираючи розвиваюче заняття для дитини, потрібно розбудити інтерес до запропонованих видів діяльності. А зацікавити маленьких учнів можна, якщо проводити уроки в нестандартній формі, без примусу, граючи;
- розвивати комунікабельність. Для цього дитині потрібно регулярно спілкуватися і з однолітками, і з дорослими людьми;
- хвалити;
- розвивати і плекати розум;
- вчити правильно ставитися до невдач;
- вчити домагатися мети, навіть коли важко;
- мотивувати, тобто допомогти учневі зрозуміти переваги систематичних занять, успішного навчання.
Апатія у дитини: простий шлях вирішення проблеми
Один із ефективних способів боротьби з дитячою лінню і апатією — це записати її на розвиваючі курси для дітей. Школа ментальної арифметики Соробан® в Україні, наприклад, створює оптимальні умови для всебічного розвитку учнів 5-11 років. Заняття в колективі компенсують дефіцит спілкування, допомагають в отриманні необхідних навчальних навичок і розвитку інтелекту, дають корисний досвід взаємодії з учителем.
Унікальна комп’ютерна програма дає можливість забезпечувати кожного учня такими навантаженнями, які йому під силу. Для підтримки і стимулювання активності мозку досить 20-хвилинного тренування щодня. Це великий плюс, оскільки дитина не встигає занудьгувати або втомитися від уроку і при цьому завжди отримує результат, стимул до такої ж продуктивної роботи в інших сферах життя. Апатія у дитини розвивається не тоді, коли важко, а тоді, коли вона не знаходить виходу зі складної ситуації. Соробан вчить малюків і школярів конструктивно ставитися до проблем і вирішувати складні завдання самостійно, без допомоги дорослих.