Expertlaw - Портал вашого здоров'я

Історики вивчають як зміни у політиці та економіці, а й особливості побуту різних епох. Увага приділяється кухні. Наприклад, з відповідної літератури можна дізнатися, що харчування в Росії XIX століття дуже відрізнялося від сучасного раціону.

Кухня у Росії ХІХ столітті була значною мірою становою, як та інші аспекти життя. Добре харчування коштувало дорого, що багато в чому обмежувало поширення гастрономічних вишукувань.
Дворянство і прилеглі до нього забезпечені верстви XIX століття значною мірою перейняли елементи французької культури. Кухня цієї країни стала дуже модною, а французькі кухарі вважалися незаперечними авторитетами. Саме з Франції до Росії прийшла концепція haute cuisine – високої кухні, що прирівнює кулінарію до мистецтва. Поширення набули такі французькі страви, як салати, паштети, різні види соусів, які були мало поширені у російській кулінарній традиції. Звичайний обід у дворянській сім’ї складався не менше ніж із п’яти-шести змін страв. При цьому типові французькі страви, наприклад свіжі устриці, могли спокійно сусідити з традиційно російськими супами на кшталт юшки, а також пирогами з начинками. Трапезу зазвичай супроводжували вина, переважно французькі. Найбільшою популярністю в Росії на той час користувалися їх солодкі різновиди – сотерн чи напівсолодке шампанське. Вживалися і вина, що виробляються в Російській імперії – наприклад, у Грузії.

Купецький стіл принципово відрізнявся від дворянського. Він був багатий, причому в купецькому середовищі віддавали перевагу традиційним російським стравам. З супів особливим коханням користувалися борщ. Також і на повсякденному, і на святковому столі часто з’являлися різні пироги, причому з начинками, які в сучасній кухні використовуються рідко – з кашею, в’язигою і так далі. Часто пироги пекли не з пшеничного, а з гречаного або житнього борошна. З молочних продуктів широко використовувалися сметана, вершки, кисле молоко – нині популярні йогурт і кефір були практично невідомі. Елементом святкового столу була риба дорогих сортів, наприклад, стерлядь, білужа, стерляжа або осетрова ікра.

Селянська кухня відрізнялася простотою. Основними стравами були всілякі юшки, щі, а також каші. Кухня ґрунтувалася на натуральному господарстві та збиранні – повсякденний стіл добре доповнювали лісові гриби та ягоди. У другій половині ХІХ століття все більшого поширення стала набувати картопля. Він почав культивуватися ще за Петра I, але до 1860-х років важко приживався. Завдяки широкому поширенню картоплі, врожайної та простої у вирощуванні, багато селян було врятовано від голоду.

Необхідно відзначити ще один важливий аспект у харчуванні ХІХ століття – релігійний. Більшість населення належала до православної віри і дотримувалася постів, що обмежувало вживання тваринних продуктів. На цьому тлі розвивалася особлива кухня, в основі якої були грибні страви, щи та каші.